прошамотіти
ПРОШАМОТІТИ, очу, отиш, док . 1. неперех . Видати шамотіння. Зарябіла на воді широка стежка, .. прошамотів прибережний верболіз (Коз., Вісімсот.., 1953, 59).
2. неперех . Пройти, пролетіти з шамотінням. Сова прошамотіла на своїх м'яких крилах (Дн. Чайка, Тв., 1960, 88).
3. перех., розм . Сказати тихо, прошепотіти. - Чого тобі треба, хлопче? - прошамотіла стара (Перв., Материн.. хліб, 1960, 16).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошамочу | прошамотимо |
2 особа | прошамотиш | прошамотите |
3 особа | прошамотить | прошамотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прошамотів | прошамотіли |
Жіночий рід | прошамотіла | |
Середній рід | прошамотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошамотімо | |
2 особа | прошамоти | прошамотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прошамотівши |