прошарований
ПРОШАРОВАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прошарувати1; // прошаровано, безос. присудк. сл. В полі над дорогою складено [гній] в бурти, прикидано і прошаровано землею, як вчить Мусій Завірюха, щоб гній не вивітрювався (Горд., Дівчина.., 1954, 224).
ПРОШАРОВАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прошарувати2. Просо й кукурудза вже були прошаровані (Минко, Вибр., 1952, 93); // прошаровано, безос. присудк. сл. Трактористи проводять шарування цукрових буряків. Прошаровано їх понад 483 тисячі гектарів (Рад. Укр., 14.V 1959, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прошарований | прошарована | прошароване | прошаровані |
Родовий | прошарованого | прошарованої | прошарованого | прошарованих |
Давальний | прошарованому | прошарованій | прошарованому | прошарованим |
Знахідний | прошарований, прошарованого | прошаровану | прошароване | прошаровані, прошарованих |
Орудний | прошарованим | прошарованою | прошарованим | прошарованими |
Місцевий | на/у прошарованому, прошарованім | на/у прошарованій | на/у прошарованому, прошарованім | на/у прошарованих |