прошнурований
ПРОШНУРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прошнурувати. Причепливо сам у себе приймав [Яким Іванович] продукти, вписував до спеціально прошнурованої книги (Збан., Сеспель, 1961, 23); // прошнуровано, безос. присудк. сл. Сценарій уже затверджено і, як ведеться, вже «пронумеровано, прошнуровано і скріплено сургучною печаткою» (Довж., III, 1960, 167).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прошнурований | прошнурована | прошнуроване | прошнуровані |
Родовий | прошнурованого | прошнурованої | прошнурованого | прошнурованих |
Давальний | прошнурованому | прошнурованій | прошнурованому | прошнурованим |
Знахідний | прошнурований, прошнурованого | прошнуровану | прошнуроване | прошнуровані, прошнурованих |
Орудний | прошнурованим | прошнурованою | прошнурованим | прошнурованими |
Місцевий | на/у прошнурованому, прошнурованім | на/у прошнурованій | на/у прошнурованому, прошнурованім | на/у прошнурованих |