прощебетати
ПРОЩЕБЕТАТИ, ечу, ечеш, док . 1. неперех . Видати щебет. В галуззі дерев.., перепурхуючи з крони на крону або в кружлянні підіймаючись до неба, засвистіли, прощебетали, затьохкали птахи (Воронько, Казка.., 1957, 35).
2. перех., перен . Промовити дзвінко і швидко. - Що ви там одсебеньки правите? - весело прощебетала Жабі до Михайла, що, стоячи на стежці, розмовляв сам із собою (Досв., Вибр., 1959, 56).
3. неперех . Щебетати якийсь час. - Що зробило тебе такою пташечкою й квіточкою? І чи зумієш отак проспівати, прощебетати цілий вік - чи зломить тебе життя ..? (Хотк., II, 1966, 16); Мотя почала .. розраджувати й заспокоювати подругу. Прощебетала тоді біля неї чи не увесь вечір (Коз., Сальвія, 1959, 189).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прощебечу | прощебечемо |
2 особа | прощебечеш | прощебечете |
3 особа | прощебече | прощебечуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прощебетав | прощебетали |
Жіночий рід | прощебетала | |
Середній рід | прощебетало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прощебечімо | |
2 особа | прощебечи | прощечіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прощебетавши |