пріти
ПРІТИ, прію, прієш, недок. 1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла. Під третьою горою вільшина пріє (Черемш., Тв., 1960, 124); Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла, перегнила і поросла мохом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 12); Четверо чоловіків переступали через .. патьоки, скаржились на осінь : бо заливає водою нагати, бо гниє в полі незаскиртована солома, бо пріє на корені кукурудза (Мушк., Серце.., 1962, 116).
2. розм. Вкриватися потом від задухи, втоми, перенапруження і т. ін. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коцюб., II, 1955, 354); В кухні сиділи селяни, зворушені самим святочним ожиданням [чеканням]. Пріли з нетерпливості (Коб., II, 1956, 119); // перен. Напружено працювати. Бувало вечорами, коли хлопець при каганці пріє над складами .., - батько аж зведе голову від роботи й гляне гордовито на жінку (Головко, II, 1957, 212); - Дивлюся, а серед них Мартин, синок нашого сільського дуки, я в нього з самого дитинства у наймах прів (Збан., Сеспель, 1961, 229).
3. Готуватися на пару, на малому вогні (про їжу); мліти. Він [обід] готовий ще відвчора. Прів .. в печі (Фр., X, 1954, 248); Булькоче, пріє каша в казані (Мал., Звенигора, 1959, 283).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прію | пріємо |
2 особа | прієш | прієте |
3 особа | пріє | пріють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прітиму | прітимемо |
2 особа | прітимеш | прітимете |
3 особа | прітиме | прітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прів | пріли |
Жіночий рід | пріла | |
Середній рід | пріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пріймо | |
2 особа | прій | прійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пріючи | |
Минулий час | прівши |