пузце
ПУЗЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до пузо. - Уявляєш собі, який з мене був солдат? Вже тоді в мене було добре пузце, і фельдфебель упирався в нього коліном, показуючи, як треба затягувати ремінь... (Перв., Материн.. хліб, 1960, 91); Бекас - невеличкий болотяний птах, сіренький, з біленьким на пузці пір'ячком (Вишня, II, 1956, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пузце | пузця |
Родовий | пузця | пузець |
Давальний | пузцю | пузцям |
Знахідний | пузце | пузця |
Орудний | пузцем | пузцями |
Місцевий | на/у пузці | на/у пузцях |
Кличний | пузце | пузця |