пукатий
ПУКАТИЙ, ПУКАСТИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що опуклий 1. Вузький міст пролягав через Рейн. Пукаті понтони насилу втримували на собі тонкий настил (Загреб., Європа. Захід, 1961, 58).
2. Те саме, що вирячкуватий. Козаки з прихованим недовір'ям дивилися на огрядного пана з сталевими пукатими очима (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17); Дивилася одним оком пукаста камбала (Трубл., Вовки.., 1936, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пукатий | пуката | пукате | пукаті |
Родовий | пукатого | пукатої | пукатого | пукатих |
Давальний | пукатому | пукатій | пукатому | пукатим |
Знахідний | пукатий, пукатого | пукату | пукате | пукаті, пукатих |
Орудний | пукатим | пукатою | пукатим | пукатими |
Місцевий | на/у пукатому, пукатім | на/у пукатій | на/у пукатому, пукатім | на/у пукатих |