пупок
ПУПОК, пка, ч. 1. Зменш.-пестл. до пуп.
2. Те саме що пупець 2. - Голодно й холодно. Мати й давай красти всячину: сальця було вкраде, мені дасть, пупок або печінку з печеної вутки... (Мирний, І, 1949, 401).
3. біол. Зародок нового організму, що утворюється при нестатевому розмноженні на поверхні тіла деяких безхребетних тварин. При доброму живленні влітку на тілі гідри утворюються випини - пупки (Зоол., 1957, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пупок | пупки |
Родовий | пупка | пупків |
Давальний | пупкові, пупку | пупкам |
Знахідний | пупок | пупки |
Орудний | пупком | пупками |
Місцевий | на/у пупку | на/у пупках |
Кличний | пупку | пупки |