підбунтувати
ПІДБУНТУВАТИ, ую, уєш, док., перех., рідко. Підбурити, підмовити кого-небудь на якісь вчинки, дії. Рижко Щербатий з червивою старшиною підбунтували тоді хитро юрбу (Козл., Мандрівники, 1946, 71); * Образно. - Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас,.. Щоб молодечую Згоду зірвать, Масу овечую Підбунтувать (Фр., XIII, 1954, 156).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підбунтую | підбунтуємо |
2 особа | підбунтуєш | підбунтуєте |
3 особа | підбунтує | підбунтують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підбунтував | підбунтували |
Жіночий рід | підбунтувала | |
Середній рід | підбунтувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підбунтуймо | |
2 особа | підбунтуй | підбунтуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | підбунтувавши |