підвідомчий
ПІДВІДОМЧИЙ, а, е. Який знаходиться в чиєму-небудь віданні, підпорядкований комусь, чомусь. В економічних районах республіки нині здійснюється ряд заходів щодо поліпшення виробничого кооперування і спеціалізації підвідомчих підприємств (Ком. Укр., 6, 1960, 16); За Ярослава Мудрого, в 1039 р., була заснована руська митрополія, підвідомча константинопольському патріархові (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 497).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підвідомчий | підвідомча | підвідомче | підвідомчі |
Родовий | підвідомчого | підвідомчої | підвідомчого | підвідомчих |
Давальний | підвідомчому | підвідомчій | підвідомчому | підвідомчим |
Знахідний | підвідомчий, підвідомчого | підвідомчу | підвідомче | підвідомчі, підвідомчих |
Орудний | підвідомчим | підвідомчою | підвідомчим | підвідомчими |
Місцевий | на/у підвідомчому, підвідомчім | на/у підвідомчій | на/у підвідомчому, підвідомчім | на/у підвідомчих |