підгвинчуватися
ПІДГВИНЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИТИСЯ, нчуся, нтишся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. - Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, - він махнув рукою на вітряки: - Як метелиці, закрутилися. Значить, люди живуть - хліб мають (Головко, І, 1957, 124).
2. тільки недок. Пас. до підгвинтити.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгвинчуюся | підгвинчуємося |
2 особа | підгвинчуєшся | підгвинчуєтеся |
3 особа | підгвинчується | підгвинчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгвинчуватимуся | підгвинчуватимемося |
2 особа | підгвинчуватимешся | підгвинчуватиметеся |
3 особа | підгвинчуватиметься | підгвинчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підгвинчувався | підгвинчувалися |
Жіночий рід | підгвинчувалася | |
Середній рід | підгвинчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгвинчуймося | |
2 особа | підгвинчуйся | підгвинчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підгвинчуючись | |
Минулий час | підгвинчувавшись |