підданський
ПІДДАНСЬКИЙ, а, е, заст. Власт. підданцю. Серце моє наливалося огнем, у грудях ходили прибої гніву... О, чим я тобі відомщу, ти, кляте життя - невільне, підданське! (Мирний, V, 1955, 342); В Григорія Олександровича ж немає ні жінки, ні дітей, а скільки в нього маєтностей, скільки підданських душ? (Добр., Очак. розмир. 1965, 265).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підданський | підданська | підданське | підданські |
Родовий | підданського | підданської | підданського | підданських |
Давальний | підданському | підданській | підданському | підданським |
Знахідний | підданський, підданського | підданську | підданське | підданські, підданських |
Орудний | підданським | підданською | підданським | підданськими |
Місцевий | на/у підданському, підданськім | на/у підданській | на/у підданському, підданськім | на/у підданських |