підживати
ПІДЖИВАТИ1, ає, недок., ПІДЖИТИ, иве, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. У Христі хоч рука трохи й піджила, та палець болів (Мирний, III, 1954, 100).
ПІДЖИВАТИ2, аю, аєш, недок., ПІДЖИТИ, иву, ивеш, док. 1. розм. Те саме, що підживатися. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара (Сл. Гр.).
2. рідко. Збільшуватися, прибувати. Остап поправлявся. Гарячка згодом спала, рана швидко затягувалась, сили підживали (Коцюб., І, 1955, 372); Перед носом човна мелодійно схлипнула вода; хлі-глі, хлі-лі... - Підживає вода, - Нагорний.. зітхнув (Стельмах, І, 1962, 458).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підживаю | підживаємо |
2 особа | підживаєш | підживаєте |
3 особа | підживає | підживають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підживатиму | підживатимемо |
2 особа | підживатимеш | підживатимете |
3 особа | підживатиме | підживатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підживав | підживали |
Жіночий рід | підживала | |
Середній рід | підживало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підживаймо | |
2 особа | підживай | підживайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підживаючи | |
Минулий час | підживавши |