підклад
ПІДКЛАД, у, ч. 1. Дія за знач. підкласти, підкладати 1. Настала весела хвиля: лізе нанашко Кметик на хату, лізе й пан учитель; тягнуть вони обидва старе колесище на підклад під гніздо бузькам (Ков., Світ.., 1960, 115).
2. перен. Те головне, на чому що-небудь будується. Чи ти знала, що руйнуєш Щастя власного підклад, Те, чого життя так мало Звикло всякому вділять? (Фр., XI, 1952, 16); Навіть коли втомлювалися критикувати [отамана] і говорили про звичайні речі, - під ними, під загальниками, під звичайними словами завше чулось ще щось, якийсь підклад незадоволення (Хотк., II, 1966, 213).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підклад | підклади |
Родовий | підкладу | підкладів |
Давальний | підкладові, підкладу | підкладам |
Знахідний | підклад | підклади |
Орудний | підкладом | підкладами |
Місцевий | на/у підкладі | на/у підкладах |
Кличний | підкладе | підклади |