підклеєний
ПІДКЛЕЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підклеїти. Бібліотека, щоправда, була невеличка і на всю величезну волость одна; книжки були зачитані, підклеєні, поклеєні, переклеєні, та проте читати їх було можна (Вишня, II, 1956, 350).
2. у знач. прикм. Полагоджений, відремонтований підклеюванням. Нарешті Семен Полікарпович вийняв з стола карту району, стареньку, підклеєну, розправив її і, тяжко зітхнувши, показав Коропову (Земляк, Гнівний Стратіон, 1963, 108).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підклеєний | підклеєна | підклеєне | підклеєні |
Родовий | підклеєного | підклеєної | підклеєного | підклеєних |
Давальний | підклеєному | підклеєній | підклеєному | підклеєним |
Знахідний | підклеєний, підклеєного | підклеєну | підклеєне | підклеєні, підклеєних |
Орудний | підклеєним | підклеєною | підклеєним | підклеєними |
Місцевий | на/у підклеєному, підклеєнім | на/у підклеєній | на/у підклеєному, підклеєнім | на/у підклеєних |