підкорочений
ПІДКОРОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкоротити. Фільм [«Іван»] був підкорочений (Довж., І, 1958, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підкорочений | підкорочена | підкорочене | підкорочені |
Родовий | підкороченого | підкороченої | підкороченого | підкорочених |
Давальний | підкороченому | підкороченій | підкороченому | підкороченим |
Знахідний | підкорочений, підкороченого | підкорочену | підкорочене | підкорочені, підкорочених |
Орудний | підкороченим | підкороченою | підкороченим | підкороченими |
Місцевий | на/у підкороченому, підкороченім | на/у підкороченій | на/у підкороченому, підкороченім | на/у підкорочених |