підминати
ПІДМИНАТИ, аю, аєш, недок., ПІДІМ'ЯТИ, мну, мнеш, док., перех. 1. Падаючи, рухаючись і т. ін., навалюватися і придавлювати собою кого-, що-небудь. Танки вже гуркочуть, і там і там вже видно, як один із них, перевалюючись, прасує окопи першої лінії, давить, підминає під себе, як павутину, дротяні загорожі (Гончар, II, 1959, 375); Виборов пам'ятає, що полоснув його ножем по животу, але не завдав серйозної рани, і звір підім'яв його під себе (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 61); Я вмів добре плавати і тримався на поверхні води, намагаючись грудьми підім'яти під себе тонкий лід (Сміл., Сашко, 1957, 24).
2. Притискати чимось важким, згинати, м'яти. Він ішов швидко, підминаючи ногами шорстке бадилля кукурудзи (Чаб., Тече вода.., 1961, 31).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підминаю | підминаємо |
2 особа | підминаєш | підминаєте |
3 особа | підминає | підминають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підминатиму | підминатимемо |
2 особа | підминатимеш | підминатимете |
3 особа | підминатиме | підминатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підминав | підминали |
Жіночий рід | підминала | |
Середній рід | підминало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підминаймо | |
2 особа | підминай | підминайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підминаючи | |
Минулий час | підминавши |