підмовник
ПІДМОВНИК, а, ч. Той, хто підмовляє кого-небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підмовник | підмовники |
Родовий | підмовника | підмовників |
Давальний | підмовникові, підмовнику | підмовникам |
Знахідний | підмовника | підмовників |
Орудний | підмовником | підмовниками |
Місцевий | на/у підмовнику, підмовникові | на/у підмовниках |
Кличний | підмовнику | підмовники |