підочний
ПІДОЧНИЙ, а, е, анат. Який міститься під оком. Лице.. з вистаючими [виступаючими] вилицями і підочними кістьми, з маленькими і глибоко впалими очима (Фр., VI, 1951, 66); Добріють темні чоловічки очей Василини і на якусь мить застигають в примхливих, по-юному гарних підочних підпухлинах (Стельмах, І, 1962, 223).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підочний | підочна | підочне | підочні |
Родовий | підочного | підочної | підочного | підочних |
Давальний | підочному | підочній | підочному | підочним |
Знахідний | підочний, підочного | підочну | підочне | підочні, підочних |
Орудний | підочним | підочною | підочним | підочними |
Місцевий | на/у підочному, підочнім | на/у підочній | на/у підочному, підочнім | на/у підочних |