підпірка
ПІДПІРКА, и, ж. 1. Те, чим підпирають, підтримують що-небудь. На місці вибуху вже була аварійна команда.. Почали ставити підпірки (Ткач, Моряки, 1948, 125); Великі важкі груші-глеки гнуть восени гілля, доводиться ставити підпірки, щоб гілля не ламалося (Мушк., День.., 1967, 149); Величезні дерева африканських лісів досягають у висоту 50-60 м. Нерідко вони мають додаткові корені - підпірки (Фіз. геогр.., 6, 1957, 124).
2. перен., розм. Те, на чому що-небудь грунтується, від чого щось залежить. До цього часу життя пливло у мене хоч не легко, але більш-менш певно.., тепер усі підпірки заразом були вибиті з рук (Вас., II, 1959, 509).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підпірка | підпірки |
Родовий | підпірки | підпірок |
Давальний | підпірці | підпіркам |
Знахідний | підпірку | підпірки |
Орудний | підпіркою | підпірками |
Місцевий | на/у підпірці | на/у підпірках |
Кличний | підпірко | підпірки |