підручник
ПІДРУЧНИК, а, ч . 1. Книга, за якою вивчають учбовий предмет; посібник. Ватя познаходила свої шкільні підручники (Н-Лев., IV, 1956, 185); Батько складав алгебраїчний підручник (Смолич, II, 1958, 34); Читав він запоєм, ..читав усе, що потрапляло до рук: ..обгортки від цукерок, політекономію, циркуляр, казку, роман, підручник геометрії... (Донч., II, 1956, 81).
2. техн. Підставка, опора для різального інструмента на токарному станку. На .. верстатах є підручники, що служать опорою для заточувального інструмента (Фрез. справа.., 1957, 36).
3. зневажл., рідко. Пособник у зрадницькій, підступній і т. ін. справах. Не стало ватажка, - зажурились підручники... (Мирний, II, 1954, 260).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підручник | підручники |
Родовий | підручника | підручників |
Давальний | підручникові, підручнику | підручникам |
Знахідний | підручник | підручники |
Орудний | підручником | підручниками |
Місцевий | на/у підручнику | на/у підручниках |
Кличний | підручнику | підручники |