підрясник
ПІДРЯСНИК, а, ч. Довгий одяг священнослужителя, поверх якого надягається ряса. О. Василь ходив перехильцем по хаті, заклавши руки в кишені підрясника (Коцюб., І, 1955, 323); Побачивши отця Миколая, вийшли дяк у заяложеному підряснику і титар (Стельмах, І, 1962, 413).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підрясник | підрясники |
Родовий | підрясника | підрясників |
Давальний | підрясникові, підряснику | підрясникам |
Знахідний | підрясник | підрясники |
Орудний | підрясником | підрясниками |
Місцевий | на/у підряснику | на/у підрясниках |
Кличний | підряснику | підрясники |