підрівнювання
ПІДРІВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підрівнювати. Заперечуючи проти шаблонного підрівнювання і знеособлення мови та стилю різних авторів, Ленін зауважив одного разу: «Коли стрижуть все під один гребінець, коли перекладають живі кореспонденції на казенну мову, матеріал втрачає інтерес» (Рад. літ-во, 12, 1967, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підрівнювання | підрівнювання |
Родовий | підрівнювання | підрівнювань |
Давальний | підрівнюванню | підрівнюванням |
Знахідний | підрівнювання | підрівнювання |
Орудний | підрівнюванням | підрівнюваннями |
Місцевий | на/у підрівнюванні | на/у підрівнюваннях |
Кличний | підрівнювання | підрівнювання |