підсохлий
ПІДСОХЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до підсохнути. З такими думками я згодом ліг на вже підсохле пальто й скоро заснув (Козл., Сонце.., 1957, 107).
2. у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. Підсохлу розсаду [суниць] на 6-8 годин занурюють корінням у воду (Сад. і ягідн., 1957, 258).
3. у знач. прикм. Який висох, став сухим, майже втративши життєздатність (про рослини). І скільки тих дерев, зелених, підсохлих, Земля нам тримає (Крим., Вибр., 1965, 222); Вітер з півдня ворушив запорошені трави, намагався зірвати з кореня підсохлі кураї (Собко, Шлях.., 1948, 153).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підсохлий | підсохла | підсохле | підсохлі |
Родовий | підсохлого | підсохлої | підсохлого | підсохлих |
Давальний | підсохлому | підсохлій | підсохлому | підсохлим |
Знахідний | підсохлий, підсохлого | підсохлу | підсохле | підсохлі, підсохлих |
Орудний | підсохлим | підсохлою | підсохлим | підсохлими |
Місцевий | на/у підсохлому, підсохлім | на/у підсохлій | на/у підсохлому, підсохлім | на/у підсохлих |