підісланий
ПІДІСЛАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підіслати1. - В Каховці ми [поденники] станемо вдесятеро дорожчі! - викрикував Цимбал на вигоні біля млинів, доки, зрештою, підіслані матір'ю цимбалята не потягли його за руки додому (Гончар, І, 1959, 10); 24 жовтня 1949 р. Я. Галан трагічно загинув у своєму робочому кабінеті від руки підісланих Ватіканом буржуазно-націоналістичних убивць (Іст. укр. літ., II, 1956, 594).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підісланий | підіслана | підіслане | підіслані |
Родовий | підісланого | підісланої | підісланого | підісланих |
Давальний | підісланому | підісланій | підісланому | підісланим |
Знахідний | підісланий, підісланого | підіслану | підіслане | підіслані, підісланих |
Орудний | підісланим | підісланою | підісланим | підісланими |
Місцевий | на/у підісланому, підісланім | на/у підісланій | на/у підісланому, підісланім | на/у підісланих |