пільговий
ПІЛЬГОВИЙ, а, е. Який надається кому-небудь як пільга (у 1 знач.). Щорічно робітники одержують безкоштовні або пільгові путівки в санаторії та будинки відпочинку (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 88); Не може він в ім'я давніх заслуг Марти робити тепер пільгові знижки їй - на свій розсуд добирати кращу землю (Вол., Самоцвіти, 1952, 38); // Який існує як пільга (у 1 знач.). У березні 1931 р. СРСР підписав з Туреччиною новий торговий договір, що мав також надзвичайно пільговий характер для останньої (Укр. іст. ж., 4, 1960, 60).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пільговий | пільгова | пільгове | пільгові |
Родовий | пільгового | пільгової | пільгового | пільгових |
Давальний | пільговому | пільговій | пільговому | пільговим |
Знахідний | пільговий, пільгового | пільгову | пільгове | пільгові, пільгових |
Орудний | пільговим | пільговою | пільговим | пільговими |
Місцевий | на/у пільговому, пільговім | на/у пільговій | на/у пільговому, пільговім | на/у пільгових |