пілюльник
ПІЛЮЛЬНИК, а, ч. Той, хто виготовляє пілюлі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пілюльник | пілюльники |
Родовий | пілюльника | пілюльників |
Давальний | пілюльникові, пілюльнику | пілюльникам |
Знахідний | пілюльника | пілюльників |
Орудний | пілюльником | пілюльниками |
Місцевий | на/у пілюльнику, пілюльникові | на/у пілюльниках |
Кличний | пілюльнику | пілюльники |