пінобетонний
ПІНОБЕТОННИЙ, а, е. Вигот. з пінобетону. Пінобетонний виріб; // Признач. для виготовлення пінобетону. Пінобетонний агрегат обслуговується лише двома робітниками (Роб. газ., 18.ІХ 1965, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пінобетонний | пінобетонна | пінобетонне | пінобетонні |
Родовий | пінобетонного | пінобетонної | пінобетонного | пінобетонних |
Давальний | пінобетонному | пінобетонній | пінобетонному | пінобетонним |
Знахідний | пінобетонний, пінобетонного | пінобетонну | пінобетонне | пінобетонні, пінобетонних |
Орудний | пінобетонним | пінобетонною | пінобетонним | пінобетонними |
Місцевий | на/у пінобетонному, пінобетоннім | на/у пінобетонній | на/у пінобетонному, пінобетоннім | на/у пінобетонних |