пір'ячко
ПІР'ЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до пір'я. Ой, летіла горлиця через сад, ..Розпустила пір'ячко на ввесь сад (Укр.. лір. пісні, 1958, 131); [Марина:] Взяла б пір'ячко скубти або вовну прясти (Кроп., II, 1958, 319); Почав [горобчик].. пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати (Л. Укр., III, 1952, 483); *У порівн. Вона застудилася в шторм, що кидав чайку, мов пір'ячко (Тулуб, Людолови, II 1957, 185).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пір'ячко | пір'ячка |
Родовий | пір'ячка | пір'ячок |
Давальний | пір'ячкові, пір'ячку | пір'ячкам |
Знахідний | пір'ячко | пір'ячка |
Орудний | пір'ячком | пір'ячками |
Місцевий | на/у пір'ячку | на/у пір'ячках |
Кличний | пір'ячко | пір'ячка |