післявоєнний
ПІСЛЯВОЄННИЙ, а, е. Який буває, здійснюється, відбувається, настає і т. ін. після війни; стосується часу після неї. Для поліпшення лісового господарства надто багато зроблено в нас у післявоєнний час (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 204); Помітне місце в післявоєнній прозі займають нарисові твори (Іст. укр. літ., II, 1956, 292).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | післявоєнний | післявоєнна | післявоєнне | післявоєнні |
Родовий | післявоєнного | післявоєнної | післявоєнного | післявоєнних |
Давальний | післявоєнному | післявоєнній | післявоєнному | післявоєнним |
Знахідний | післявоєнний, післявоєнного | післявоєнну | післявоєнне | післявоєнні, післявоєнних |
Орудний | післявоєнним | післявоєнною | післявоєнним | післявоєнними |
Місцевий | на/у післявоєнному, післявоєннім | на/у післявоєнній | на/у післявоєнному, післявоєннім | на/у післявоєнних |