пісний
ПІСНИЙ, а, е. 1. У якому відсутні м'ясні і молочні продукти; протилежне скоромний. - А як прогайнує [графиня гроші].., то знов.. їстиме юшку з картоплі та пісну кашу (Н.-Лев., IV, 1956, 293); В садку під грушею.. варилися пісні борщі з вушками, карасями (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73); // розм. Майже без жиру. Пісна свинина.
2. перен. Бідний на поживні речовини, неродючий (про грунт). Земля стогне, пісна, безсила, подерта на латочки (Коцюб., II, 1955, 36); Тільки високі будяки та присадкуватий полин ще росли й шуміли під вітром на жовтогарячій пісній землі (Кучер, Чорноморці, 1956, 437).
3. перен., розм. Нудний, нецікавий у спілкуванні. Коли Чумак показував йому село, він видався таким пісним, таким нудярем, що стало страшно за Горнилівку (Речм., Весн. грози, 1961, 473); Як може бути нецікавою і пісною людина, все життя якої - горіння, боротьба, випробування, зростання (Рад. літ-во, 3, 1958, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пісний | пісна | пісне | пісні |
Родовий | пісного | пісної | пісного | пісних |
Давальний | пісному | пісній | пісному | пісним |
Знахідний | пісний, пісного | пісну | пісне | пісні, пісних |
Орудний | пісним | пісною | пісним | пісними |
Місцевий | на/у пісному, піснім | на/у пісній | на/у пісному, піснім | на/у пісних |