піхотою
піхота
ПІХОТА, и, ж. 1. Рід військ, що діє в пішому строю. - Якби знаття, я б зарані заяву написав до вищого командування, щоб мене ні в льотчики, ні в моряки не брали, а тільки в піхоту (Тют., Вир, 1964, 344); // Частина, підрозділ такого роду військ. Двадцять кілометрів гналися богунці за втікачами-гетьманцями. Артилерія обігнала піхоту і першою увірвалася в село (Довж., І, 1958, 153); // збірн. Сукупність військовослужбовців такого роду військ. На спорудженні форту працювали всі разом: матроси, козаки й піхота (Тулуб, В степу.., 1964, 290); Гули вітри, був пізній час, спадала з неба позолота, і кроком кованим піхота гриміла мовчки мимо нас (Сос., І, 1957, 440).
^ Морська піхота - війська, що входять до складу військово-морських сил і призначені для бою на березі. Він зове сестру: - Додому Напиши листа, сестрице. Хай дружина у скорботі Гордо людям гляне в вічі - Я пройшов в морській піхоті Усю землю нашу двічі (Нагн., Пісня.., 1949, 52).
2. у знач. присл. піхотою, розм., жарт. Пішки. У Буха Копитовича коня нема, - він піхотою, а богатирі на конях сидять (Укр.. казки, легенди.., 1957, 165); Мусили [батько і Михайло] йти до сусіднього села піхотою (Коб., II, 1956, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піхота | піхоти |
Родовий | піхоти | піхот |
Давальний | піхоті | піхотам |
Знахідний | піхоту | піхоти |
Орудний | піхотою | піхотами |
Місцевий | на/у піхоті | на/у піхотах |
Кличний | піхото | піхоти |