пієтизм
ПІЄТИЗМ, у, ч. 1. Побудована на містицизмі і відкиданні обрядової сторони релігійна течія, яка виникла в XVII ст. серед протестантів Німеччини.
2. книжн. Релігійно-містичний настрій, часто удаваний, фальшивий; відповідна поведінка; // перен. Палке обожнювання кого-небудь або беззастережна віра в щось. Кождий такий документ будив у його пам'яті спомини подібних.. історій, речень, анекдотів, і все те він пер в свою книжку, записував з таким пієтизмом і так старанно, мов не знати які дорогі скарби (Фр., III, 1950, 443); Отець Заячківський - це вісімдесятилітній старець; про нього з пієтизмом говорить батько Данило (У. Кравч., Вибр., 1958, 397).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пієтизм | пієтизми |
Родовий | пієтизму | пієтизмів |
Давальний | пієтизмові, пієтизму | пієтизмам |
Знахідний | пієтизм | пієтизми |
Орудний | пієтизмом | пієтизмами |
Місцевий | на/у пієтизмі | на/у пієтизмах |
Кличний | пієтизме | пієтизми |