радикал
РАДИКАЛ1, а, ч. 1. У капіталістичних державах - представник деяких лівобуржуазних політичних партій, які вимагають проведення демократичних реформ у рамках і в інтересах буржуазної держави. Погано, що на таку малу країну, як Галичина, зібралось аж чотири партії (тверді, народовці, угодовці і радикали ) (Л. Укр., V, 1956, 36); Радикали підтримували свого оратора, а народовці всіляко намагалися збити його з пантелику (М. Ол., Леся, 1960, 179).
2. Прихильник крайніх заходів, рішучих дій. - Колись він був навіть радикалом. Але теперечки він прохолов, і той радикалізм випарував з його, хіба зістався тільки на кінчику його красномовного язика (Н.-Лев., V, 1966, 277).
РАДИКАЛ2, а, ч. 1. Математичний знак () на позначення дії добування кореня, а також результату цієї дії. Величина радикала не зміниться, якщо показник кореня і показник підкореневого виразу помножити (або поділити ) на однакове число (Алг., II, 1957, 15).
2. Стійка група атомів у молекулі, яка при хімічних перетвореннях переходить без зміни з однієї сполуки в іншу. Знання валентностей окремих елементів і радикалів дозволяє в простих випадках швидко складати формули дуже багатьох хімічних сполук (Заг. хімія, 1955, 61).
^ Вільні радикали - електронейтральні, здебільшого нестійкі активні частинки, шо утворюються при розпаді молекул речовини і мають одиничні електрони. При опромінюванні організмів утворюються вільні радикали - хімічно активні продукти розпаду води (Наука.., 3, 1961, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | радикал | радикали |
Родовий | радикала | радикалів |
Давальний | радикалові, радикалу | радикалам |
Знахідний | радикал, радикала | радикали, радикалів |
Орудний | радикалом | радикалами |
Місцевий | на/у радикалі | на/у радикалах |
Кличний | радикале | радикали |