радіотелеграф
РАДІОТЕЛЕГРАФ, а, ч. 1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв'язку по радіо. - Це, бачите, невеличкий.. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Смолич, І, 1958, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | радіотелеграф | радіотелеграфи |
Родовий | радіотелеграфу | радіотелеграфів |
Давальний | радіотелеграфові, радіотелеграфу | радіотелеграфам |
Знахідний | радіотелеграф | радіотелеграфи |
Орудний | радіотелеграфом | радіотелеграфами |
Місцевий | на/у радіотелеграфі | на/у радіотелеграфах |
Кличний | радіотелеграфе | радіотелеграфи |