радіотелеуправління
РАДІОТЕЛЕУПРАВЛІННЯ, я, с. Управління різними механізмами на відстані за допомогою радіозасобів. Па сучасних досягненнях електроніки засноване радіотелеуправління (Рад. Укр., 23.VI 1959, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | радіотелеуправління | радіотелеуправління |
Родовий | радіотелеуправління | радіотелеуправлінь |
Давальний | радіотелеуправлінню | радіотелеуправлінням |
Знахідний | радіотелеуправління | радіотелеуправління |
Орудний | радіотелеуправлінням | радіотелеуправліннями |
Місцевий | на/у радіотелеуправлінні | на/у радіотелеуправліннях |
Кличний | радіотелеуправління | радіотелеуправління |