радіотехнічний
РАДІОТЕХНІЧНИЙ, а, е. Стос. до радіотехніки. Рік у рік зростає радянська радіотехнічна промисловість, добивається все більших успіхів (Наука.., 1, 1958, 49); Штурман наведення, вміло використовуючи радіотехнічні засоби, впевнено веде винищувач на зближення з ціллю (Рад. Укр., 15.IX 1961, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | радіотехнічний | радіотехнічна | радіотехнічне | радіотехнічні |
Родовий | радіотехнічного | радіотехнічної | радіотехнічного | радіотехнічних |
Давальний | радіотехнічному | радіотехнічній | радіотехнічному | радіотехнічним |
Знахідний | радіотехнічний, радіотехнічного | радіотехнічну | радіотехнічне | радіотехнічні, радіотехнічних |
Орудний | радіотехнічним | радіотехнічною | радіотехнічним | радіотехнічними |
Місцевий | на/у радіотехнічному, радіотехнічнім | на/у радіотехнічній | на/у радіотехнічному, радіотехнічнім | на/у радіотехнічних |