раут
РАУТ, у, ч., заст. Урочистий званий вечір; прийом. - Ми.. заведемо танці, раути, пікніки, - говорив другий молодий офіцер Погожаєв (Н.-Лев., III, 1956, 137); Дуже любив [Філько] всілякі товариські сходини, пікніки, раути, особливо коли вони були пов'язані з добірним буфетом чи вечерею (Вільде, Сестри.., 1958, 409); * Образно. Тепер веду я Музу вперше На світський раут гомінкий (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 198).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | раут | раути |
Родовий | рауту | раутів |
Давальний | раутові, рауту | раутам |
Знахідний | раут | раути |
Орудний | раутом | раутами |
Місцевий | на/у рауті | на/у раутах |
Кличний | рауте | раути |