раювати
РАЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. міф. Бути в раю (див. рай1). - Ой, у раю раювати! - сказав Дмитро. - А може, то занесуть отам на цвинтар та й амінь: гний у ямі (Март., Тв., 1954, 78).
2. розм. Відчувати насолоду, блаженство, щастя. Вони дивились одне на одного й раювали (Н.-Лев., IV, 1956, 235); Відлежувався [Сеспель] тепер у теплі, просто таки раював опісля всіх тих неймовірних випробувань, яких зазнав на цій проклятій війні (Збан., Сеспель, 1961, 251).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | раюю | раюємо |
2 особа | раюєш | раюєте |
3 особа | раює | раюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | раюватиму | раюватимемо |
2 особа | раюватимеш | раюватимете |
3 особа | раюватиме | раюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | раював | раювали |
Жіночий рід | раювала | |
Середній рід | раювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | раюймо | |
2 особа | раюй | раюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | раюючи | |
Минулий час | раювавши |