резонувати
РЕЗОНУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Створювати резонанс (у 1 знач.). Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Ю. Янов., II, 1958, 46); Звук був різкий, настирливий, здавалось, череп від нього дрібно тремтів резонуючи (Кол., Терен.., 1959, 210).
2. перех. Робити сильнішим, підсилювати звук. Вони [співці] тримали напоготові перед обличчям бляшані стябла в яскравих квітах, щоб тими стяблами резонувати голос (Ле, Міжгір'я, 1953, 16); Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Ю. Янов., II, 1958, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | резоную | резонуємо |
2 особа | резонуєш | резонуєте |
3 особа | резонує | резонують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | резонуватиму | резонуватимемо |
2 особа | резонуватимеш | резонуватимете |
3 особа | резонуватиме | резонуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | резонував | резонували |
Жіночий рід | резонувала | |
Середній рід | резонувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | резонуймо | |
2 особа | резонуй | резонуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | резонуючи | |
Минулий час | резонувавши |