результативний
РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ, а, е. 1. Прикм. до результат. Треба рішуче відмовитись від дріб'язкової опіки регулюючих і контролюючих органів над трестами і держпідприємствами, залишивши за державою загальнопланове регулювання їх роботи, враховуючи її в результативних вираженнях (балансова звітність ) (КП України в резол. і рішен.., 1958, 210).
2. Який дає або приносить позитивний результат. Боротьба радянського народу за нові успіхи в комуністичному будівництві породжує масовий героїзм людей на трудовому фронті, викликає до життя нові, більш результативні форми соціалістичного змагання (Наука.., 2, 1958, 2); Історичний матеріалізм озброює дослідників розумінням специфіки суспільства, що має винятково важливе значення для результативного пізнання суспільних явищ (Ком. Укр., 7, 1970, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | результативний | результативна | результативне | результативні |
Родовий | результативного | результативної | результативного | результативних |
Давальний | результативному | результативній | результативному | результативним |
Знахідний | результативний, результативного | результативну | результативне | результативні, результативних |
Орудний | результативним | результативною | результативним | результативними |
Місцевий | на/у результативному, результативнім | на/у результативній | на/у результативному, результативнім | на/у результативних |