рецептор
РЕЦЕПТОР, а, ч., фізл. Кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття. Всякий аналізатор складається з трьох частин: органу чуття (рецептора ), доцентрових нервів і відповідних ділянок мозку (Психол., 1956, 29); Язик - це орган, що складається з м'язів. На його поверхні, як і в слизовій оболонці всієї ротової порожнини, є багато смакових рецепторів (Анат. і фізіол. люд., 1957, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рецептор | рецептори |
Родовий | рецептора | рецепторів |
Давальний | рецепторові, рецептору | рецепторам |
Знахідний | рецептор | рецептори |
Орудний | рецептором | рецепторами |
Місцевий | на/у рецепторі | на/у рецепторах |
Кличний | рецепторе | рецептори |