речовий
РЕЧОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до річ1. Відділ речового постачання; // В якому зберігаються і видаються речі. В роті ніхто не знав, що коли рота збиралася на фронт, на речових складах не знайшлося валянок об його нозі і рукавичок об руці - все на нього було завелике (Тют., Вир, 1964, 491); // Представлений річчю (речами), предметом (предметами); у вигляді речей. Якісно або щодо своєї форми гроші не мають меж, тобто є загальним представником речового багатства, бо вони безпосередньо можуть бути перетворені в усякий товар (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 136); Власник лотерейного білета, на який припав речовий виграш, може, за своїм бажанням, одержати вартість речового виграшу готівкою (Рад. Укр., 10.IХ 1958, 3); За характером знахідок київські скарби поділяються на речові й монетні. Перші, як правило, складаються із староруських ювелірних речей і предметів іноземного походження (Літ. Укр., 27.IV 1965, 4).
Речова книжка - книжка військовослужбовця, в якій ведеться облік постачання його обмундируванням, взуттям, білизною і т. ін. - Прошу, одержуйте своє обмундирування і речову книжку (Гончар, III, 1959, 330); Речовий мішок див. мішок.
^ Речове значення слова, лінгв. - значення основної частини слова на відміну від значення його формальної, або граматичної частини; Речове право, юр. - частина цивільного права, що регулює правовідносини, які мають своїм предметом речі; Речові докази див. доказ.
2. філос. Пов'язаний з матерією; фізичний. Пафос його [П. Тичини] образів - в розкритті краси реального речового світу, в передачі прекрасної гармонії його звуків і фарб (Поезія.., 1956, 30).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | речовий | речова | речове | речові |
Родовий | речового | речової | речового | речових |
Давальний | речовому | речовій | речовому | речовим |
Знахідний | речовий, речового | речову | речове | речові, речових |
Орудний | речовим | речовою | речовим | речовими |
Місцевий | на/у речовому, речовім | на/у речовій | на/у речовому, речовім | на/у речових |