ритмізований
РИТМІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ритмізувати. Поряд з яскравим народним гумором звучить [у п'єсі Корнійчука] на повний голос урочиста, майже музично ритмізована, близька до народних дум і історичних пісень мова Хмельницького (Іст. укр. літ., II, 1956, 565); Речитатив супроводять здебільшого довгі або короткі акорди, а часом і виразні, відповідно ритмізовані фрази та мотиви в оркестрі (Осн.. диригув., 1960, 129); // у знач. прикм. Бездоганність ритмізованої мови, складні і прозорі воднораз речення, дзвінка рима в урочистій оді - все це так полюбляв літній ритор (Ле, Хмельницький, І, 1957, 116); «Поемі про петлю» автор [О. Гаврилюк] надав форми ритмізованої прози, не розбиваючи її на віршовані рядки (Іст. укр. літ., II, 1956, 622).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ритмізований | ритмізована | ритмізоване | ритмізовані |
Родовий | ритмізованого | ритмізованої | ритмізованого | ритмізованих |
Давальний | ритмізованому | ритмізованій | ритмізованому | ритмізованим |
Знахідний | ритмізований, ритмізованого | ритмізовану | ритмізоване | ритмізовані, ритмізованих |
Орудний | ритмізованим | ритмізованою | ритмізованим | ритмізованими |
Місцевий | на/у ритмізованому, ритмізованім | на/у ритмізованій | на/у ритмізованому, ритмізованім | на/у ритмізованих |