ритуал
РИТУАЛ, у, ч., книжн. 1. Сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу і становлять її зовнішнє оформлення. У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу (Л. Укр., II, 1951, 403); Складовою частиною всякої релігії є виконання різних обрядів і ритуалів (Наука.., 5, 1958, 61).
2. Вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чого-небудь; церемонія, церемоніал. Батько грав марш - родинний, інтимний марш. Його не виконувалося при сторонніх, його гралося тільки в тісному колі родини - увечері напередодні родинних свят.. Це був сімейний ритуал (Смолич, II, 1958, 36); На Україні ще й нині побутує традиційне селянське весілля, в якому збереглися залишки вірувань наших далеких предків (переїзд весільного поїзду через вогнище тощо ). В ході весільного ритуалу виконується велика кількість спеціальних пісень (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ритуал | ритуали |
Родовий | ритуалу | ритуалів |
Давальний | ритуалові, ритуалу | ритуалам |
Знахідний | ритуал | ритуали |
Орудний | ритуалом | ритуалами |
Місцевий | на/у ритуалі | на/у ритуалах |
Кличний | ритуале | ритуали |