роботящий
РОБОТЯЩИЙ, а, е. Старанний, завзятий у праці; працьовитий. Приязлива [Галочка] до усякого, як красна весна, звичайна проти усякого, як панянка, а роботяща, як бджілка (Кв.-Осн., II, 1956, 314); Народ у колгоспі був дружний, роботящий, прекрасно міг сполучати державні інтереси з особистими (Вишня, І, 1956, 423); * Образно. По хвилині тільки пилюка вже танула на тому місці, де стояв розмальований фургон кінопересувки - помчала роботяща кінотрудівниця на відділок (Гончар, Тронка, 1963, 175); // Належний, власт. працьовитим людям.
@ Роботящі руки; Роботящі уми - трудящі люди. Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам (Шевч., II, 1963, 386).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | роботящий | роботяща | роботяще | роботящі |
Родовий | роботящого | роботящої | роботящого | роботящих |
Давальний | роботящому | роботящій | роботящому | роботящим |
Знахідний | роботящий, роботящого | роботящу | роботяще | роботящі, роботящих |
Орудний | роботящим | роботящою | роботящим | роботящими |
Місцевий | на/у роботящому, роботящім | на/у роботящій | на/у роботящому, роботящім | на/у роботящих |