розв'ючений
РОЗВ'ЮЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розв'ючити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розв'ючений | розв'ючена | розв'ючене | розв'ючені |
Родовий | розв'юченого | розв'юченої | розв'юченого | розв'ючених |
Давальний | розв'юченому | розв'юченій | розв'юченому | розв'юченим |
Знахідний | розв'ючений, розв'юченого | розв'ючену | розв'ючене | розв'ючені, розв'ючених |
Орудний | розв'юченим | розв'юченою | розв'юченим | розв'юченими |
Місцевий | на/у розв'юченому, розв'юченім | на/у розв'юченій | на/у розв'юченому, розв'юченім | на/у розв'ючених |