розважальний
РОЗВАЖАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розважання. Моцарт створив багато побутової розважальної і танцювальної музики (Мист., 1, 1956, 45); Грабовський критикував деяких українських письменників за надмірне захоплення історичною тематикою, за ідеалізацію історичного минулого України, за пустопорожні розважальні твори, позбавлені серйозного змісту і розраховані на зовнішній ефект (Ком. Укр., 8, 1964, 76); Розважальне фотографування використовує оптичні і механічні прийоми для утворення різних фотографічних ефектів (Довідник фот.., 1959, 100); Поїздка спеціаліста в господарство - не розважальна прогулянка. Це його основна організаторська робота (Рад. Укр., 14.III 1964, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розважальний | розважальна | розважальне | розважальні |
Родовий | розважального | розважальної | розважального | розважальних |
Давальний | розважальному | розважальній | розважальному | розважальним |
Знахідний | розважальний, розважального | розважальну | розважальне | розважальні, розважальних |
Орудний | розважальним | розважальною | розважальним | розважальними |
Місцевий | на/у розважальному, розважальнім | на/у розважальній | на/у розважальному, розважальнім | на/у розважальних |