розварений
РОЗВАРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розварити. Над Вербівкою стояла вечірня тиша.. Пахло солом'яним димом, житнім свіжим хлібом, пшоняним кулішем та розвареною в юшці молодою петрушкою (Іщук, Вербівчани, 1961, 15); Стомлений і розварений спекою, містер Морчісон, обмахуючи обличчя зеленим капелюхом, виголошував прощальну промову (Коз., Вісімсот.., 1953, 27).
2. у знач. прикм. Який розварився, став розсипчастим, крихким. Кармелюк жадібно їв розварену картоплю, густо посипаючи її дрібками солі (Кучер, Пов. і опов., 1949, 125); // Зовсім готовий до вживання або дуже м'який. Генерал Лоу сидів у кріслі червоний, схожий на розвареного рака (Рибак, Час.., 1960, 370).
3. у знач. прикм., перен., розм. Який перебуває у розслабленому стані; розморений. - Так, Галиночко, так, - сказав увесь спітнілий, розварений Сидір (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 91).
Наче (мов, немов, як і т. ін. ) розварений (розварені і т. ін. ) хто - хто-небудь у розслабленому стані, розморений. Біганина по різних районних установах та організаціях добре натомила Зарубу й Кавуна, і вони сиділи за столом наче розварені (Кучер, Трудна любов, 1960, 261).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розварений | розварена | розварене | розварені |
Родовий | розвареного | розвареної | розвареного | розварених |
Давальний | розвареному | розвареній | розвареному | розвареним |
Знахідний | розварений, розвареного | розварену | розварене | розварені, розварених |
Орудний | розвареним | розвареною | розвареним | розвареними |
Місцевий | на/у розвареному, розваренім | на/у розвареній | на/у розвареному, розваренім | на/у розварених |