розгадування
РОЗГАДУВАННЯ, я, с . Дія за знач. розгадувати 1, 2. Жадібними очима вивчав він в русі, в думці те обличчя, яке так знав по портретах. Ніколи ще в житті гра в розгадування людей не приносила йому стільки насолоди (Полт., Повість.., 1960, 466); Жолкевський розумів цей жест свого друга - Замойському лестило його розгадування сміливих думок про східну експансію (Ле, Наливайко, 1957, 17); Весь свій вільний час він витрачав на розгадування таємниць тих сортів скла, яких у нас до революції не вміли виробляти (Шовк., Інженери, 1956, 283).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розгадування | розгадування |
Родовий | розгадування | розгадувань |
Давальний | розгадуванню | розгадуванням |
Знахідний | розгадування | розгадування |
Орудний | розгадуванням | розгадуваннями |
Місцевий | на/у розгадуванні | на/у розгадуваннях |
Кличний | розгадування | розгадування |